Сухоцвіт болотяний
Наименование: Сухоцвіт болотяний
Gnaphalium uliginosum L.
Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 10—15 см заввишки. Стебло від основи простерто-гіллясте (кущем), разом з листками шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно-довгасті з однією жилкою. Кошики дрібні, зібрані тісними пучками по 3—10 в клубочки на кінцях гілок, при основі густопухнасті, черепицеподібно обгорнені бурими листочками, квітки жовто-білі. Цвіте протягом усього літа, найбільш інтенсивно — у серпні.
Де росте? В лісових і північних лісостепових районах на вогких луках, вологих полях, по берегах річок, при канавах, у посівах на низьких місцях (можна сплутати з жабником — Filago arvensis L., кошики якого не мають бурих листочків і розташовані не лише на кінцях стебел, але і в пазухах верхніх листочків та утворюють колосовидні суцвіття; напар вживають при проносах, лихоманці).
Що й коли збирають? Усю рослину, під час її інтенсивного цвітіння в суху, сонячну погоду.
Коли застосовують? У початковій стадії гіпертонічної хвороби, при нервовій збудності у осіб, які страждають від безсоння або відчувають безпричинний страх; при стенокардії (грудній жабі), прискореному серцебитті (в суміші — порівну — з собачою кропивою серцевою і квітками глоду); при болях (спазмах) у шлунку зі здуттям і печією, при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (в суміші — порівну — зі звіробоєм і золототисячником) Від сухоцвіту зникають болі й симптоми ніші, поліпшується самопочуття, хворі набугають ваги. Алкалоїд гнафалін, що міститься у сухоцвіті болотяному, розширює коронарні судини. Крім того, в рослині є вітамін С, каротин, леткі олії, дубильні речовини, смоли, тіамін, фітостерини.
Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть І столову ложку подрібненого сухоцвіту (суміші) і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці двічі на день, перед обідом і перед сном. Напар понижує тиск крові і, розширюючи периферичні судини, уповільнює скорочення серця, посилює перистальтику кишок. При гіпертонії в 1 л окропу настоюють (порівну) по 1 столовій ложці трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви серцевої, квіток глоду і листків омели протягом 8 годин. П'ють по півсклянки 3 рази на день, через годину після їди. При підвищеній нервовій збудності, безсонні 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, коренів і кореневищ валеріани і трави вересу в співвідношенні 3:3:1:4 настоюють на 1 л окропу в духовці протягом 12 годин. Вживають по 1 столовій ложці 4 рази на день.
При підвищеній нервовій збудності, під час клімактерію і при істеричних припадках 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави маренки запашної, трави собачої кропиви, трави чебрецю і листків ожини в співвідношенні 1,5 : 2 : 2 : І : 2,5 настоюють 10 хвилин на 1 л окропу і п'ють по півсклянки 4 рази на день, через годину після їди.
При серцевих захворюваннях, ядусі, запамороченнях і нервових розладах настоюють 1 столову ложку суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, квіток глоду і квіток ромашки лікарської в співвідношенні 1 : 1 : 1 : 1,5 протягом 8 годин в 1 склянці окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день, через годину після їди.
При гастритах з підвищеною кислотністю (з печією і запорами) суміш (по 10 г кожного) трави сухоцвіту болотяного, трави звіробою, трави бобівника трилистого, трави пижма, кореневищ і коренів валеріани, кореневищ і коренів тирличу, кореневищ аїру і помаранчевих шкірок настоюють 21 день на сонці в 1 л міцної горілки. Вживають по 2 столові ложки вранці (натщесерце) і ввечері (іще див. Синюха блакитна).
Зовнішньо застосовують у вигляді настою на льняній олії (50 г на 1 л) для лікування ран, ошпарень, нориць із застарілих виразок гомілки та при рентгенівських опіках. При гіпертонії рекомендують ножні ванни з напаром сухоцвіту (50 г на 1 л веди, кип'ятять 5 хвилин). Відваром сухоцвіту промивають піхву для лікування ерозій і виразок шийки матки.
