Печіночниця (пшінка)
Наименование: Печіночниця (пшінка)
Hepatаca nobilis Garsault. L.
Родина Жовтецеві — Ranunculaceae
Як виглядає? Невеликий кущ до 15 см заввишки. Листки довгочерешкові з трійчастою пластинкою, які розпускаються аж після цвітіння рослини. Квітки — на трилистій чашечці 5-, 9-, 11-пелюсгковий блакитний віночок. Цвіте в квітні — травні.
Де росте? На сонячних узліссях, серед чагарників — у західних лісових районах, на Західному Правобережному Поліссі, в Західному Лісостепу і західній частині Правобережного Лісостепу. Рослина декоративна.
Що й коли збирають? Квітучу рослину, з березня по квітень (збирають у рукавичках, бо їдкий сік спричинює виникнення на шкірі пухирців).
Коли застосовують? У вигляді чаю вживають при хворобах печінки і жовчного міхура та запаленні селезінки; додають до чаю для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі та золотусі.
На склянку окропу беруть чайну ложку квіток печіночниці й настоюють 10 хвилин. П'ють вранці і ввечері по 1 склянці, ковтками.
Як краплі застосовують при болях у ділянці печінки й жовчного міхура. Для цього протягом 14 днів настоюють повну жменю квіток печіночниці в літра горілки. Потім відціджують і вживають по 20 крапель на цукрі або ж на воді кілька разів на день.
У коренях і свіжих листках печіночниці є летка олія, похідна речовина камфори протоанемонін, який у висушеній рослині переходить у кристалічний болезаспокійливий і антиспастичний анемонін, що вже не вражає шкіри, зате в більших дозах може шкідливо впливати на серце; крім цього,— дубильні речовини, смоли і глікозид гепатрилобін.
Змочену спиртовою настоянкою печіночниці ватку вкладають у дупло зуба для тамування болю. Цю настоянку використовують для розтирання при ломоті ревматичного характеру.
