Собача кропива серцева - пустирнік
Наименование: Собача кропива серцева - пустирнік
Leonurus cardiaca L.
Родина Ясноткові — Lamiaceae, або Губоцвіті — Labiatae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 50—150 см заввишки, з прямим, гіллястим чотиригранним стеблом. Нижні листки округлі або яйцевидні, супротивні, черешкові, майже до середини пальчасто-п'ятироздільні, серединні—довгасто-еліптичні або ланцетні, трироздільні або трилопатеві, всі вгорі великозарубчасто-пилчасті, пухнасті, гострі, зверху темно-зелені, зісподу світло-зелені. Квітки зібрані в густі кільця, сидять у пазухах приквіткових листків, приквітки колючі. У віночках верхня губа пурпурова, нижня посередині жовта, з пурпуровими цятками (бувають і білі віночки). Цвіте у червні — серпні.
Де росте? На засмічених місцях, по пустирях, на схилах, над урвищами, в занедбаних садах, під тинами, на цвинтарях —в південно-західній частині України,
Що й коли збирають? Всю рослину — під час цвітіння, від місця, де починаються листки, або лише самі великі листки і квітучі верхівки.
Коли застосовують? При неврозах серця, в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при кардіосклерозі, при підвищеній нервовій збудності та легких формах базедової хвороби.
Собача кропива заспокоює центральну нервову систему краще, ніж валеріана і броміди, уповільнює ритм серця і збільшує силу серцевих скорочень та понижує кров'яний тиск, регулює менструальний цикл, діє дещо сечогінно, зменшує болі під час приступу ниркової коліки.
Корисна також при шлунково-кишкових захворюваннях, хронічних запаленнях товстої кишки, шлункових спазмах (дія алкалоїду стахідрину; похідних флавону — скуталаїрину, леткої олії; глікозиду леонурину; тритерпенових сапонінів — урсулової кислоти; дубильних речовин; яблучної, виннскам'яної, фосфорної кислоти).
Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу дають 1 столову ложку (з верхом) подрібненої рослини і настоюють 10 хвилин. П'ють двічі на день, по півсклянки — вранці (натщесерце) і перед сном. При підвищеній збудності, дратливості готують чай з суміші трави собачої кропиви, маренки запашної, листків ожини, трави сухоцвіту болотяного і чебрецю в співвідношенні 2:2:2:1,5:1. Цей чай п'ють також при істерії, грудній жабі, базедовій хворобі. На зиму приготовляють спиртову настоянку сирого соку, витиснутого з собачої кропиви, у співвідношенні 2:3 спирту. При потребі вживають 30—40 крапель на 2 столові ложки води, за півгодини до їди.
Нервовим матерям, які годують груддю, рекомендують щоденно напарювати 1 столову ложку суміші (порівну) трави собачої кропиви серцевої, кореня валеріани, насіння кмину і насіння фенхеліс у 1,5 скланки окропу і, настоявши півгодини, підсолоджений цукром напар випивати повільно, ковтками. При неврозі серця беруть 1 столову ложку суміші трави собачої кропиви серцевої, трави меліси, трави звіробою і кореня валеріани в співвідношенні 3:4:2:1 на 1 склянку окропу, настоюють 20 хвилин і п'ють по 1 склянці двічі на день.
При ендокардиті, міокардиті, перикардиті, недостатності морального клапана, мітральному стенозі, недостатності аортального клапана, стенозі аорти 2 повні чайні ложки суміші (порівну) трави собачої кропиви серцевої, кори калини і кореня валеріани варять протягом 20 хвилин в 1 склянці води і відвар випивають ковтками протягом дня. Цю суміш рекомендують також при міокардиті з явищами серцевої недостатності I—II ступенів. Деякі лікарі рекомендують собачу кропиву серцеву при епілепсії, синдромі Меньєра (запаморочення, головний біль, блювання), склерозі мозкових судин. Відвар кореня собачої кропиви серцевої вживають при маткових кровотечах.
