Skip to Content

Коноплі посівні - конопля посевная

Наименование: Коноплі посівні - конопля посевная

Коноплі посівні (Cannabis sativa);конопля посевная

Однорічна трав'яниста здебіль­шого дводомна рослина родини коноплевих. Стебло прямостояче, просте, рідше — розгалужене, бі­ля основи округле, до верхівки ребристе, заввишки до 2 м і більше. Листки шорсткі, супро­тивні (вгорі чергові), довгочерешкові, пальчастороздільні, з 5—9 довголанцетними, дрібнозазубреними частками. Квітки одно­статеві; тичинкові — з простою оцвітиною з 5 білих або жовту­ватих часток у китицях, зібра­них у волотисте суцвіття; маточ­кові — дрібні, сидячі, з оцвітиною у вигляді облямівки, в пазуш­них колосовидних суцвіттях. Плід — горішок. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. На території Украї­ни коноплі посівні культивують як текстильну й олійну росли­ну; вони часто дичавіють.

Сировина. Для лікарських потреб використовують плоди (Semen Cannabinis sativae), які частіше називають конопляним сім'ям, і верхівки стебел (з квітками й листочками) з жіночих екзем­плярів рослини (з матірки). Ко­ноплі входили до 8 видання Державної фармакопеї СРСР.

Хімічний склад. Конопляне сім'я містить жирну олію (30—35%), білки (15%), фітин (4—5%), глікозид канабін (сліди), вітамін К і холін. У траві конопель є глі­козид канабін, алкалоїди, смо­листі речовини, ефірна олія, каро­тин та інші сполуки.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Настій трави коно­пель використовують у народній медицині як седативний, болета­мувальний та снотворний засіб. Препарати з плодів конопель (у вигляді настою, або так званого конопляного молока) викорис­товують як очисний, сечогінний, пом'якшувальний, обволікаючий та загальнозміцнюючий засіб. Їх призначають при запаленнях травного тракту та сечостатевих шляхів (гонорея, олігурія, катар сечового міхура, альбумінурія, запалення передміхурової зало­зи), при геморої, водянці, зо­лотусі, туберкульозі легень, нер­вовому виснаженні й гіпогалактії. Підсмажене конопляне сім'я з сіллю рекомендується народ­ною медициною як засіб, що по­силює статеву діяльність. У вигля­ді припарок або примочок (як пом'якшувальний і болетамуваль­ний засіб) конопляне сім'я засто­совують при маститі, хронічному ревматизмі, чиряках, наривах, опіках, потертостях тощо. Есен­цію з свіжозібраної трави коно­пель (верхівки стебел з квітками й листочками) застосовують у го­меопатії.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій (1 столова лож­ка подрібнених плодів на 500 мл окропу, настоюють 1 годину) по пів­склянки 4 рази на день до їди, підсолоджуючи медом;

настій з верхі­вок стебел матірки (1 чайна ложка си­ровини на 200 мл окропу, настоюють 2—4 години) по дві склянки на день ковтками, підсолоджуючи медом;

ко­нопляне молоко (50 г плодів промивають гарячою водою, висипають у че­реп'яну посудину, додають 1 столову ложку цукру і розтирають, поступо­во підливаючи півтори склянки ок­ропу;

одержану емульсію проціджу­ють і віджимають через марлю) п’ють по кілька склянок на день, поліп­шуючи смакові якості додаванням фруктового соку, цукру, какао або чорної кави;

2 склянки суміші (по­рівну) конопляного сім'я і гарбузо­вого насіння розтирають у череп'я­ній, посудині, поступово підливаючи З склянки окропу, проціджують і від­жимають через марлю і одержану емульсію випивають за день, під­солоджуючи цукром або медом, при нирковокам'яній хворобі, що супрово­диться гематурією і затримкою сечі внаслідок спазматичних явищ (курс лікування тривалий).

Зовнішньо — припарки або при­мочки з м'ятого сім'я; гаряче ко­нопляне молоко (2 частини сім'я на 1 частину окропу) змішують з каш­коподібною масою зіскобленого сві­жого зеленого м'якуша (камбію) бу­зини чорної або терну звичайного і прикладають до запалених місць при бешисі (підсохлі пов'язки заміня­ють свіжими, доки не зникне за­палення).

(web3)