Наименование: Калачики лісові - просвирник лесной

Калачики лісові (Malva sylvestris);мальва лісова, зензівер; просвирник лесной

Одно- або дворічна (дуже рідко — багаторічна) трав'яниста рослина родини мальвових. Стебло прямо­стояче або висхідне, 30—100 (120) см заввишки, галузисте, вкрите жорсткими відстовбурче­ними волосками. Листки чергові, круглувато-серцевидні, 5—7-лопатеві, зарубчасто-зубчасті, м'я­коволосисті, на довгих череш­ках, вкритих відстовбурченими жорсткими волосками. Квітки 30—40 мм у діаметрі, правильні, двостатеві, на довгих квітконіж­ках, по 2—5 у пазухах листків; віночок з 5 обернено яйцевидних, угорі — гиликовиїмчастих, ясно-рожевих, з малиново-червоними жилками пелюсток, у 3—4 рази довших за чашечку. Плід — з чис­ленних, розміщених кільцем плодиків-сім'янок. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Калачики лісові трап­ляються в світлих лісах, серед ча­гарників, біля доріг, на полях, го­родах, засмічених місцях по всій території України, але частіше в лісових районах та на півночі Лі­состепу.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують коріння (Radix Malvae silvestris), листя (Folia Malvae silvestris), квітки (Flores Malvae silvestris) або траву (Herba Malvae silvestris). Листя або всю надземну час­тину (траву) заготовляють під час цвітіння рослини. Листя обрива­ють так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Квітки об­ривають до розпукування, з ча­шечками, але без квітконіжок. Ко­ріння копають восени. В перший день зібрану сировину пров'ялю­ють на сонці, а потім досушують її під укриттям. Сухого листя ви­ходить 16—17%, квіток— 18%, трави — 22%. Зберігають сирови­ну в сухому місці.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Надземна частина рослини містить багато слизистих і дубильних речовин, цукри, ка­ротин та вітамін С. У квітках, крім цього, є барвні речовини (мальвін, мальвідин).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Калачики лісові ви­являють пом'якшувальну, відхар­кувальну, обволікаючу, заспокій­ливу та болетамувальну дію. Слиз має велику адсорбційну поверхню і діє антитоксично. Препарати ка­лачиків лісових приймають всере­дину при захворюваннях дихальних шляхів (бронхіт, сухий не­стримний кашель, охриплість то­що), при запальних процесах у шлунку і кишечнику та при діа­реї. Для посилення терапевтично­го ефекту квітки й листя калачи­ків лісових поєднують з квітками гречки звичайної, підбілу звичай­ного і маку дикого та з травою медунки лікарської. Зовнішньо у вигляді полоскань, обмивань, при­мочок і припарок калачики лісові використовують при гінгівітах, за­пальних станах верхніх дихальних шляхів, при ангіні й геморої та для лікування опіків, ран, виразок, різних форм дисгідрозів та інших захворювань шкіри. Часто кала­чики лісові використовують як замінник алгеї лікарської. До складу лікувально-профілактич­ного раціону включають салати з молодого листя калачиків.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій квіток або лис­тя (1 столова ложка сировини на 400 мл окропу, настоюють 1 годину) по пів­склянки 3 рази на день до їди, підсо­лоджуючи медом;

настій листя (2 чайні ложки сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 3—5 годин) п'ють ковтками по 1 склянці на день;

напар суміші (порівну) квіток калачи­ків лісових, гречки звичайної, під­білу звичайного, маку дикого і тра­ви медунки лікарської (50 г суміші на 1 л окропу, напарюють у термосі ніч) по 1 склянці 5 раз на день;

салат — по­мите листя калачиків занурюють на 1 хвилину в окріп, подрібнюють, до­дають цибулі, хрону і солі, перемі­шують, заправляють вершками (на 100 г листя калачиків беруть 25 г ріп­частої цибулі, 25 г тертого хрону, 20 г вершків та сіль).

Зовнішньо — відвар суміші квіток і листя калачиків лісових (по 1 столовій ложці в 1 склянці води) для полоскан­ня і примочок;

настій суміші (порівну) квіток калачиків лісових, алтеї лікар­ської, бузини чорної і дивини густо­квіткової (1—2 чайні ложки суміші на 200 мл окропу) для полоскання і при­мочок;

теплий залишок після проціджу­вання настою квіток або листя кала­чиків прикладають до опіків 2—3 рази на день у вигляді припарок;

настій пелюсток калачиків (дві пучки на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) викори­стовують теплим для компресів при тріщині заднього проходу (Fissura ani);

лосьйон — 2 столові ложки листя кала­чиків лісових настоюють на 300 мл хо­лодної кип'яченої води 1 годину і ви­користовують для компресів (примо­чок) при надмірній жирності шкіри обличчя;

суміш трави калачиків лісових (200 г), трави полину звичайного, кві­ток ромашки лікарської, зерна вівса по­сівного (по 150 г) заливають 5 л окропу, настоюють протягом дня, ввечері ки­п'ятять і додають до ванни, яку прий­мають на ніч при збільшенні селезінки (тривалість процедури — 20—30 хви­лин).