Наименование: Золототисячник гарний - золототысячник красивый

Золототисячник гарний (Centaurium pulchellum);золототысячник красивый

Однорічна трав'яниста рослина родини тирличевих. Стебло пря­мостояче, чотиригранне, від осно­ви розчепірено-розгалужене. 5—15 см заввишки. Листки супротив­ні, сидячі, цілокраї: нижні — оберненояйцевидні, не утворюють розетки, верхні — видовженоланцетні або ланцетні, загострені. Квітки двостатеві, правильні, зі­брані напівзонтиками в розвилках стебла і на верхівках гілочок; віночок цвяшковидний, рожевий або білуватий. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Росте на вологих лу­ках по всій території України, крім гірських районів і полиново­го Степу.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву (Herba Centaurii), яку зби­рають на початку цвітіння росли­ни. Зрізані під приземною розет­кою листків стебла сушать у про­вітрюваному приміщенні або в за­тінку на відкритому повітрі. Су­хої сировини виходить 25—26%. Строк придатності — 2 роки. Сиро­вина відпускається аптеками.

Хімічний склад. Трава Золототи­сячника гарного містить 0,6—1% алкалоїдів (переважно генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин та інші), флаво­ноїди (апіїн, лютеолін, космозеїн, апігенін, скутеляреїн, рутин, аст­рагалін, кверцимеритрин, кемпфе­рол, кверцетин, хризоеріол та ін­ші), тритерпеноїди (переважно олеанолова кислота), фітостерини та ефірну олію. У свіжій траві є аскорбінова кислота й каротино­їди, але при сушінні вони майже повністю руйнуються.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Золототисячник гарний стимулює секрецію залоз травного тракту, підвищує жов­човиділення, посилює перисталь­тику кишок і скорочення м'язів матки, виявляє протизапальну, болетамувальну, слабку пронос­ну і глистогінну дію. У науковій медицині золототисячник вико­ристовують як гіркоту для збуд­ження апетиту, покращення трав­лення й посилення перистальтики кишок. Настій трави золототисяч­ника виявляє терапевтичну актив­ність при гіпацидному гастриті, деяких диспепсіях, метеоризмі, захворюваннях печінки, жовч­ного міхура й нирок та при глис­тах. В акушерсько-гінекологіч­ній практиці продукти золото­тисячника призначають для при­скорення скорочення матки в післяпологовий період, для зу­пинки маткової кровотечі піс­ля аборту, при запальних за­хворюваннях жіночих статевих органів. Настойку трави на про­ванській олії використовують, для лікування виразки гомілки (Ulcus cruris). Золототисячник викори­стовують як народний засіб при зниженому апетиті, розладі трав­лення, особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, пе­чії, метеоризмі, шлунковій крово­течі та при хворобах печінки, жовчних шляхів і нирок, при ге­морої, туберкульозі легень і пери­феричних лімфатичних вузлів, цукровому діабеті й хворобах шкіри, проти алкоголізму, для по­новлення сил після захворювань з тривалим тяжким гарячковим станом та при грипі. Трава золо­тотисячника входить до складу апетитних чаїв, шлункових чаів та гіркої настойки, для виготов­лення якої беруть 60 частин трави 3олототисячника гарного, 60 частин листя бобівника трилистого, 30 частин кореневища аіру тростинового, 30 частин тра­ви полину гіркого, 15 частин шкір­ки з плодів мандарина і 40%-ний спирт у такій кількості, щоб мож­на було виготовити 1 л настойки. Побічної дії продукти золототи­сячника малого не виявляють, але передозування спричинює розла­ди травлення.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настойку трави гірку (Tinctura amara) по 10-20 крапель 7—3 рази на день за 15—20 хвилин до їди для підвищення апетиту й поліпшення травлення;

настій трави (10 г сировини на 200 мм окропу) п'ють теплим по половині або третині склянки 2—3 рази на день за 30 хвилин до іди для збуд­ження апетиту й поліпшення травлен­ня при зниженій функції шлунково-кишкового тракту;

настій трави (1 сто­лова ложка сировини на 1 л окропу) по півсклянки тричі на день за півго­дини до їди при гіперацидному гаст­риті, що супроводиться печією;

настій суміші 3 столових ложок трави золото­тисячника гарного і 3 столових ложок трави звіробою звичайного на 5 склян­ках окропу п'ють по півсклянки 4—5 раз на день при хронічному гіперацидному гастриті, що супроводиться розладом функції кишок;

настій однієї столової ложки суміші трави золототисячника гарного (25 г), чистотілу звичайного (25 г), рутки лікарської (25 г) і коріння кульбаби лікарської (25 г) на 1 склянці окропу п'ють по півсклянки 3—4 рази на день як жовчогінний засіб;

настій трави (20 г сировини на 200 мл окропу) по третині склянки тричі на день для прискорення скорочення матки в після­пологовий період, для зупинки матко­вої кровотечі після аборту, при запаль­них захворюваннях жіночих статевих органів;

дві столові ложки суміші тра­ви золототисячника гарного (20 г), шавлії лікарської (20 г), кропиви дво­домної (40 г) і подорожника великого (40 г) заливають 500 мл окропу, на­стоюють 2 години і п'ють по півсклян­ки тричі на день при післяпологових запальних захворюваннях (ендометрит, метроендометрит, сепсис);

відвар 1 сто­лової ложки суміші 4 частин золото­тисячника гарного і 1 частини полину звичайного в 1 склянці окропу вжи­вають по 1 столовій ложці тричі на день при алкоголізмі;

при грипі 4 сто­лові ложки суміші (порівну) трави зо­лототисячника гарного, листя бобівника трилистого і квіток ромашки лікар­ської заливають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випивають за день, а ввечері випивають 100 г го­рілки, нагрітої з 1 ложкою меду.

Зовнішньо — настойку трави на про­ванській олії у співвідношенні 1:10 (настоюють 20 діб) для змащувань ви­разки гомілки 1—2 рази на день.