Жовтозілля звичайне - крестовник обыкновенный
Наименование: Жовтозілля звичайне - крестовник обыкновенный
Однорічна або дворічна павутинисто-волосиста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ребристе, 15—50 см заввишки. Листки перистолопатеві або перистороздільні, з видовженими сегментами, по краю нерівно-виїмчасто-зубчасті або війчасто-лопатеві. Квітки трубчасті, жовті, зібрані в кошики, що утворюють негусте волотисто-щитковидне суцвіття. Плід — сім'янка. Цвіте у квітні — листопаді.
Поширення. Росте як бур'ян біля шляхів, поблизу жител, на полях і городах по всій території України.
Сировина. З лікувальною метою використовують траву, заготовляють її з травня по серпень.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава жовтозілля містить алкалоїди (листки — 0,49—3,5%; стебла — 0,2—12%; квітки — близько 3%) платифілін, сенецифілін, сарацин, ретрорсин і сенеціонін, аскорбінову кислоту, рутин, барвник, інулін та мінеральні солі. В листках знайдено 54—61 мг % каротину.
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має ранозагоювальні, протизапальні, спазмолітичні, гіпотензивні та кровоспинні властивості, в малих дозах збуджує, а у великих пригнічує центральну нервову систему, виявляє дію, подібну до дії атропіну. В народній медицині препарати з рослини використовують як засіб, що регулює й зумовлює менструації, застосовують при загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленні товстої кишки і жовчного міхура, при гострих шлункових і кишкових спазмах, гіперацидному гастриті, маткових і різних внутрішніх кровотечах, при бронхіальній астмі й стенокардії. При судомі ефективний тільки сік.
Лікарські форми і застосування.
Внутрішньо – настойку трави (10 г сировини на 40 г спирту) по 30—40 крапель 3 рази на день;
настій (1 чайна ложка трави на 2 склянки окропу, настоюють 1 годину, проціджують) по 1 столовій ложці 2—3 рази на день.
Зовнішньо – розтерту з соняшниковою олією траву застосовують при затвердінні залоз, при геморої та фурункульозі.
