Дрік красильний (жовтило)
Наименование: Дрік красильний (жовтило)
Genista tinctoria L.
Родина Бобові — Fabaceae (Leguminosae)
Як виглядає? Багаторічна напівкущова рослина 100—150 гм заввишки. Стебла її без колючок, гостроребристі, вкриті низьким пухом з гілками, спрямованими догори. Листки чергові, суцільні, ланцетні або еліптичні, переважно по краях і вздовж жилок з пушком, мають маленькі прилистки. Квітки метеликові, золотаво-жовті, в довгастих гронах на кінцях гілок і стебел; приквітки довші за двогубу чашечку. Плоди — голі лінійні, трохи зігнуті боби. Цвіте у травні — червні, частково в серпні.
Де росте? Майже по всій території України, рідше на півдні — по сухих лісах, на узліссях, на схилах пагорбів, серед чагарнинів, при лісових дорогах, на пісках.
Що й коли збирають? Під час цвітіння зрізають серпом гілки з цвітом та листками.
Коли застосовують? Як сечогінний, судинно-звужувальний, проносний, заспокійливий, кровоочисний засіб, при водянці живота, всіх видах жовтяниці, серцевій слабості зі зниженим тиском крові, при хворобах щитовидної залози (зоб, гіпотиреоз, мікседема). Також при маткових кровотечах і шкірних хворобах, завдяки вмісту леткої олії, алкалоїдів цитизинуспартеїну, метилцитизину, анагірину, флавонових глікозидів — лютеоліну і геністину, дубильних та інших. Чай із зелених частин (гіллячок) дроку за дією нагадує тиреоїдин — гормональний продукт щитовидної залози. Причому лікувальна дія дроку триваліша, він не виявляє шкідливих побічних явищ, якщо не перевищувати дозу (дія флавонового глікозиду лютеоліну).
Як сечогінний засіб при нефритах і набряках серцевого походження, дрік сприяє посиленому виділенню хлоридів.
Застосовують у вигляді відвару. На 1 склянку води беруть 1 столову ложку подрібненої рослини (листків) і кип'ятять, поки не залишається 1/3 рідини. Коли прохолоне, відціджують і вживають через кожні дві години по 2 столові ложки, поки не почне проносити і гнати сечу (при водянці живота, запорі). Ліки ці вживають з перервою, через день.
При пониженому тискові крові, гіпотиреозі, ожирінні лікування індивідуалізують, зменшуючи до вживання 1 столової ложки відвару (з медом), тричі на день. При втраті сил, виснаженні, похудінні спостерігається зміцнювальна та заспокійлива властивість цієї рослини. При запаленні нирок 1 повну столову ложку суміші (порівну) трави дроку, трави вероніки, трави споришу звичайного, трави приворотня і бруньок берези білої заливають 1 склянкою окропу. Випивають 2—3 склянки на день. Або 1 столову ложку суміші трави дроку, льняного насіння і шишкоягід ялівцю в співвідношенні 4:4: і настоюють 6 год в 1 склянці поди, варять 15 хв і випивають 1—2 склянки на день при під-гострому нефриті.
При подагрі, суглобовому артриті, ревматизмі беруть 1 столову ложку суміші (порівну) трави дроку, бруньок берези, листків кропиви дводомної і трави фіалки триколірної на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин, п'ють 2 склянки на день. Відвар 4 столових ложок трави дроку в 1 л води додають до повної ванни для лікування шкірних хвороб (лишаїв, наривів, золотухи). Відваром самих квіток, в яких містяться два жовті пігменти— лютеолін і геністеїн,— фарбують тканини.
