Арніка гірська (скусівник гірський)
Наименование: Арніка гірська (скусівник гірський)
Arnica montana L.
Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина 20—60 см заввишки, з приємним запахом. Кореневище коротке, циліндричне, багатоголовкове, червоно-буре, 1 см завтовшки. Протягом першого року виростає лише сама розетка з 6—8 досить великих довгастих прикореневих листків. На другий рік виростає пряме слабо-розгалужене коротковолосисте стебло. Біля його основи є 4— G прикореневих листків з 5—7 поздовжніми жилками — супротивних, короткочерешкових, яйцевидних, цілокраїх, заокруглених або гострих, зібраних у розетку. Листки на стеблі (1—3 пари) наполовину менші, напівстеблообгортні, довгасті, обернено-яйцевндні або ланцетні, зверху темніші, опушені короткими волосками, знизу світло-зелені, голі. Квітки зібрані в кошики 5—8 см у поперечнику, по 1, 3, 5 на кінці стебел і відгалужень. Обгортки кошиків напівкулисті, складаються з 16—24 видовжепо-ланцетних, загострених, зелених з бурими краями листочків. (Цього немає в омана британського — Inula britannica L. з яким плутають арніку).
Оман британський —дуже поширений на Україні (крім високогір'я Криму і Карпат) бур'ян з родини айстрових. Це дворічна трав'яниста рослина, 40—50 см заввишки, яка росте по берегах річок, канав, по луках, на вологих місцях, вздовж доріг, рідше на полях. Кошики 3—4,5 см в діаметрі, крайові тичинкобі квітки — оранжеві. Цвіте у червні — вересні. Квітки містять флавоноїди (кверцетин, ізокверцитрин), холін, кавову кислоту. Відвари цілої рослини застосовують проти глистів і для лікування алкоголізму, квіток — при внутрішніх кровотечах, жіночих захворюваннях, при ангіні. Ними полощуть горло, промивають рани. Вживають часто у тих випадках, що й арніку.
В кошику близько 20 оранжевих крайових квіток, які популярно називають пелюстками. Серединні квітки (близько 50) дрібні, оранжево-жовті, двостатеві з трубчасто-п'ятизубчастим віночком. Цвіте арніка гірська у червні — серпні. Де росте? У Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях. Зустрічається в Карпатах на торф'янистих галявинах хвойних і букових лісів, на вогкуватих полонинах (600—900 м понад рівнем моря), зрідка на Правобережному Поліссі (Житомирська область, Олевський район).
Що й коли збирають? Кошики в червні — серпні (лікувальну цінність мають лише самі серединні і крайні квітки), коріння — напровесні.
Коли застосовують? При кашлі, хрипоті, при здутті, кишкових розладах (дизентерії). В акушерсько-гінекологічній практиці як кровоспинний засіб при маткових кровотечах, після пологів і при запальних явищах статевої системи (запалення яєчників, запальні захворювання після викидню). При стенокардії і серцевій слабості (розширює коронарні судини), при атеросклерозі, гіпертонії, нервовому перезбудженні (знижує рефлекторну збудливість довгастого мозку і кори голорного мозку, і тому застосовують при крововиливі в мозок, щоб швидше нормалізувати функціональний стан центральної нервової системи), для зниження гарячки. Застосовують у вигляді чаю, який готують так: на 1 склянку окропу беруть І чайну ложку квіток або подрібненого кореня і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці вранці і ввечері. При виразці шлунка вживають по 1 чарці напару з І чайної ложки суміші кореня арніки, кореня кульбаби і трави чистотілу у співвідношенні 2:6:4 тричі на день, перед їдою.
При шлункових і кишкових спазмах і водянці 20 крапель спиртової настоянки вживають всередину на цукрі або воді З рази на день (діють летка олія — сесквітерпенові лактони, флавоноїди — кверцетин, ізокверцитрин, кепферол, гіркота арніцин, арнітендіол, геленін, холін, бетаїн, триметиламін, дубильні речовини, жирна кислота, барвник ксантофіл, речовини, що сприятливо впливають на серцево-судинну систему.
При здутті кишечника, кишкових розладах корисний відвар з суміші квіток арніки, трави бобівника трилистого, трави деревію і трави гіркого полину у співвідношенні 1:2:2:2. Для цього беруть 2 столові ложки суміші на 1 склянку води, варять 5 хвилин і п'ють вранці і ввечері по 1 склянці. Речовини, які є в коренях арніки гірської, збуджують серцево-судинну систему, посилюють коронарний кровообіг, розширюють коронарні судини при атеросклерозі, міокардиті й серцевих ангіоспазмах. 10 г подрібнених коренів варять 10 хвилин в 200 мл води, і відвар вживають тричі на день, по І столовій ложці після їди, на молоці.
При атеросклерозі, гіпертонічній хворобі вживають напар з суміші квіток арніки, трави деревію тисячолистого і звіробою звичайного у співвідношенні 1:5:4. Одну повну столову ложку суміші настоюють в 1 склянці холодної води протягом 3 годин, варять 5 хвилин, напарюють 15 хвилин і випивають протягом дня. Арніка знижує рівень холестерину в крові, але у великих дозах може спричинити серцебиття, болі в шлунку, блювання тощо.
При ендокардиті, міокардиті, перикардиті, недостатності мі-трального клапана, мітральному стенозі, недостатності аортального клапана, стенозі аорти рекомендуємо напар з суміші квіток арніки, квіток бузини чорної і листків розмарину у співвідношенні 2:2:3. Одну повну столову ложку суміші беруть на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і випивають ковтками протягом дня.
При захворюванні сечового міхура (цистит, бактеріурія) беруть 1 столову ложку суміші квіток арніки, квіток деревію і трави приворотня 1 у співвідношенні 3:3:7 на 1 склянку окропу, настоюють і п'ють на ніч. Зовнішньо використовують спиртову настоянку із 100 г квіток арніки на 1 л 70% спирту або настоянку на білому виноградному вині — для примочок на забиті місця, синяки, фурункули, абсцеси, як кровоспинний, розсмоктувальний та протизапальний засіб. П'ють настій з 15 г листків арніки та 30 г помаранчевої шкірки на 200 мл окропу через кожні 3 години по чарці (30 г). Настій на олії застосовують при ошпареннях, опіках. При великій перевтомі освіжає ванна для ніг з додаванням до води трохи спиртової настоянки квіток арніки.
